Наведено результати експериментальних досліджень класифікації полідисперсних матеріалів за швидкістю часток граничного розміру одержуваних фракцій в апаратах з псевдозрідженим шаром перемінного за висотою поперечного перерізу робочої камери. Запропонований метод класифікації дає змогу досягти ефективності розподілу більше як на 90 %. Наведено дослідні дані щодо розподілу річного піску, перліту-сирцю та інших матеріалів з розміром часток меншим, ніж 3 мм на дві, три та чотири фракції.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)373.0-862

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У контексті сучасної мовної освіти розглянуто питання планування навчального процесу з вивчення іноземної мови у початковій школі. Визначено умови для вдосконалення вмінь, конструктивно-планувальної та дослідницької діяльності вчителя іноземної мови на різних ступенях загальноосвітньої школи.

В контексте современного языкового образования рассмотрены вопросы планирования учебного процесса по обучению иностранному языку в начальной школе. Определены условия для усовершенствования умений, конструктивно-планируемой и исследовательской деятельности учителя иностранного языка на различных ступенях общеобразовательной школы.

Досліджено процес формування розподілу руху по смугах багатосмугових міських магістралей. Визначено фактори та їх зачимість у формуванні даного процесу та одержано відповідні математичні моделі, які його описують.

Проведены исследования процесса формирования движения по полосам многополосных городских автомагистралей, в результате которых определены факторы и их значимость в формировании данного процесса и получены соответствующие математические модели, которые его описывают.

У результаті проведених досліджень на магістральних вулицях міських населених пунктів, експериментальним шляхом одержано математичну модель залежності швидкісних режимів руху транспортних потоків, що рухаються ними, від стану їх проїзної частини та завантаженості рухом.

В результате проведенных исследований на магистральных улицах городских населенных пунктов, экспериментальным путем получена математическая модель зависимости скоростных режимов движения транспортных потоков, двигающихся по них, от состояния их проезжей части и загруженности движением.

Описано апарати для сушіння, термохімічної обробки, поризації та класифікації полідисперсних матеріалів - перліту, кремнезиту, мікросфер, піску. У порівнянні зі звичайними, ці апарати-класифікатори забезпечують більш чіткий позділ суміші частинок на вузькі фракції у випидку значного зменшення витрат на дуття.

Наведено результати експериментів щодо визначення впливу різних технологічних парметрів на спучення подрібненого сіоліту й одержання з нього легкого пористого матеріалу - сіопору. Напрацьовану дослідну партію сіопору використано для відпрацювання технології виготовлення різних композиційних будівельних матеріалів для тепло-, пожежно- та звукоізоляції стель і стін будинків та споруд.

Досліджено процес тепло- та масообміну у разі термообробки й спучування сиоліту в псевдозрідженому шарі на прикладі одиничної частинки. Приведено розрахунок мінімального необхідного часу перебування в псевдозрідженому шарі часток сиоліту різного розміру для завершення процесів сушки, спучування та дегідратації у процесі виробництва сиопору. Проведено експериментальну перевірку одержаних розрахункових даних. Показано можливість та наведено рекомендації щодо практичного застосування результатів розрахунків.

Вперше встановлено особливості й напрями багатокомпонентної конденсації alpha, beta-ненасичених кетонів та їх структурних аналогів з дворазовою молярною кількістю ціаноселеноацетаміду й алкілгалогенідами за присутності дворазового молярного надлишку N-метилморфоліну. Розроблено оригінальні методи синтезу раніше невідомих функціонально заміщених 7-алкілселено-1,4-дигідро-1,6-нафтиридинів. Механізм побудови 1,6-нафтиридинової системи підтверджено зустрічними синтезами й обговорено у рамках нуклеофільного вінільного заміщень у 2-алкілселено-1,4-дигідропіридинах. Показано, що заміщені 7-алкілселено-1,4-дигідро-1,6-нафтиридини вступають в реакції алкілування, ацетилювання, діазотування, окиснення та гетероциклізації з утворенням важкодоступних похідних і нових гетероциклічних систем з потенційною біологічною активністю.

Наведено новий науковий підхід до планування дорожніх ремонтно-експлуатаційних робіт за міських умов. Розроблено моделі прогнозування дорожньо-транспортної собівартості на міських вулицях і дорогах різних груп залежно від транспортно-експлуатаційного стану їх проїзної частини, властивостей дорожніх конструкцій та умов їх роботи. Удосконалено математичну модель розподілу руху по ширині міських автомагістралей із шестисмуговою проїзною частиною як випадкового процесу. Скориговано базову модель прогнозування зміни рівності проїзної частини міських вулиць і доріг у часі з врахуванням впливу щільності розташування люків, колодязів, інженерних мереж їх проїзної частини.

Исследована возможность получения пустотелых микросфер из природного вулканического стекла - перлита. Описана лабораторная установка для проведения исследований и порядок проведения эксперимента по получению микросфер. Проведен анализ полученных экспериментальных и имеющихся теоретических данных. Физические процессы при образовании вспученного перлита и пустотелых стеклянных микросфер идентичны. Показана возможность использования перлитов, в том числе украинских месторождений, для производства заменителя зольных алюмосиликатных микросфер.

Розглянуто особливості змісту, методів, форм, педагогічних засобів забезпечення, процесу організації та технології проведення самостійної роботи іноземних студентів підготовчих факультетів із наукового стилю мовлення за умов Болонського процесу.

Приведены результаты анализа существующих способов утилизации отработанных маслосодержащих сорбентов и результаты лабораторных исследований по термическому обезвреживанию таких отходов. Показана практическая реализация технологии утилизации маслосодержащей глины. Описана введенная в эксплуатацию опытно-промышленная линия на масложировом комбинате. Проанализированы результаты и особенности термической утилизации, выявленные при промышленной эксплуатации технологической линии. Предложены методы ее усовершенствования.

Надано основні класичні закономірності зв'язку хімічної структури органічних сполук з їх фармакологічною дією. Показано вплив протонованого водню, сполучень вуглецю та водню (класу вуглеводню), довжини ланцюга вуглецевих атомів, його розгалуження, наявності алкільних радикалів, оптичної ізомерії, полівалентних елементів, присутності в складі органічної молекули галогенів та інших функціональних груп (спиртового та фенольного гідроксилу, альдегідної, карбоксильної, аміно-, нітро- та нітрозогруп), їх розташування в ароматичному ядрі, а також одночасної присутності кількох функціональних груп на прояв біологічного ефекту, його напрямок і силу дії.

Проанализирован процесс, происходящий при разогреве материала до температуры вспышки. Описано разделение его на 3 топливосодержащих потока частиц. Приведены физическая и математическая модели сжигания маслосодержащих отходов во вращающейся печи. Показано удовлетворительное совпадение расчетных и экспериментальных данных для отработанной замасленной глины Ильичевского масложирового комбината.

Зазначено, що поняття "хімічна безпека" та "безпека життєдіяльності" повинні формуватися та розвиватися впродовж усієї неперервно-наступної (довузівської, вузівської та післядипломної) освіти. Формування основ хімічної безпеки слід розглядати як багатоетапний, багатостадійний та багаторівневий процес, спрямований на формування (в учнів, студентів, учителів загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів ВНЗ, наукових співробітників, пересічних громадян) готовності до безпеки життєдіяльності. Охарактеризовано стан, проблеми та перспективи формування знань про хімічну безпеку на кожному з окреслених етапів освіти.

Розглянуто істинні причини існування хемофобії в суспільстві - недосконалість хіміко-технологічних процесів, забруднення довкілля, техногенні катастрофи, виробництво наркотиків, зброї, ядерної зброї, бойових отруйних речовин і пестицидів, хімічна безграмотність і низька хімічна культура суспільства на всіх його рівнях, що зумовлює істотні прогалини у викладанні хімії на засадах гуманізму та в пропаганді цінностей хімічних знань. Запропоновано варіант методики обговорення з учнями проблеми хемофобії та шляхів її подолання.

Охарактеризовано найбільш уживані в педагогічній практиці складники змісту, структури, механізмів, технологій, методів формування (виховання) еколого-гуманістичних цінностей школярів. Одним із грунтовно розроблених аспектів дослідженої проблеми на рівні форм виховної роботи є формування гуманістичних цінностей школярів у позаурочний час. Серед головних умов активного формування цінностей школярів у позаурочній і позашкільній діяльності науковці виділяють гуманізацію міжособистісного спілкування й діалогізацію педагогічної взаємодії.

Увагу приділено вирішенню проблеми формування еколого-гуманістичних цінностей у процесі шкільної хімічної освіти. Обгрунтовано та розроблено теоретичні та методологічні засади педагогічної системи формування таких цінностей, визначено перспективні напрями її реалізації. Висвітлено соціально-філософські та психолого-педагогічні засади формування еколого-гуманістичних цінностей, викладено методологічні основи побудови шкільної хімічної освіти на засадах педагогічної аксіології. Розкрито сутність та охарактеризовано аксіологічні складники поняття "еколого-гуманістичні цінності" у структурі шкільної хімічної освіти. Науково обгрунтовано концепцію інтеграції аксіологічного та системного підходів в процесі формування еколого-гуманістичних цінностей. Розроблено педагогічну систему формування означених цінностей у процесі шкільної хімічної освіти, охарактеризовано її компоненти (мету, зміст, педагогічні технології, об'єкт, суб'єкт, соціоприродне середовище). Визначено перспективні напрями формування еколого-гуманістичних цінностей школярів у навчальному процесі та позаурочній роботі з хімії, а також через удосконалення фахової підготовки майбутніх учителів хімії до формування таких цінностей у школярів.

Пріоритет конструктивно-перетворювального впливу еколого-гуманістичних цінностей на всі сфери життя визначає лейтмотивом загальноосвітньої підготовки як найбільш масової та систематичної ділянки освіти формування означених цінностей у школярів. Використання термінів "екологічний" і "гуманістичний" для визначення поняття "еколого-гуманістичні цінності" теоретично виправдано й доцільно з позиції взаємодії екологічних, гуманістичних теорій і теорії цінностей. Наведено визначення поняття "еколого-гуманістичні цінності" у структурі шкільної хімічної освіти через ідентифікацію його складників - "гуманістичні цінності" й "екологічні цінності".